Село Смерекова найперше
згадується в письмових документах 1582 року. Але існує багато легенд про
виникнення села.
Деякі жителі села дотримуються
версії, що Смерекова виникла трохи більше, ніж 700 років тому назад. Перші
поселення були розміщенні на території сучасного урочища «Мадийка». За
декілька століть в селі проживало 350 цілих сімей. А вже в 1700 році, коли на
село зайшла смертельна хвороба-холера, майже все населення вимерло, залишилось
лише 8 сімей. Через декілька десятиліть населення збільшилось ще на 1 О сімей .Але тоді почалися активні напади
турків, які нападали і грабували. Люди згадують про дочку одного ІЗ турецьких
повелителів, яка народилася із фізичними вадами і через це була дуже злою. Її
називали Поган-дівча. Її батько віддав наказ, щоб із кожного поселення йшли всі
чоловіки будувати їй замок (на 1 О
днів), а жінки
носили яйця і робили з них розчин, на якому будували замок.
(Записала Кирлик Оксана Василівна від жителя села Кирлик Меланії
Петрівни )
Неподалік села стоїть гора
Діл, вкрита буковими лісами. Там довгий час переховувалися Петро, Юрцега та
Іван, які потім спустилися в долину і побудували хати. Іван побудував хату за
водою. Тому і прозвали його Заводян, а гуштак - Заводянами. Там де жив Петро,
тепер називаємо Петриками, а де Юрцега - там Юрцаги.
А ще старі
люди так говорили: заїхав якийсь чоловік здалека в село. Його називали Соколом.
Він поселився в нижньому кінці села, у Юрцагах. Місце, де він жив ще й зараз
називають «Соколова загорода».